рок

Рок-музика (англ. Rock) — узагальнена назва низки напрямків популярної музики другої половини XX століття, що походять від рок-н-ролу та ритм-енд-блюзу. Термін Rock очевидно є скороченням від Rock’n’roll і дослівно перекладається як «хитати(ся); трясти(ся)». Також «роком» називають своєрідний спосіб життя деяких шанувальників рок-музики, що переріс у субкультуру.Рок-музика має велику кількість напрямів: від танцювального рок-н-ролу до металу. Зміст пісень варіюється від легкого і невимушеного до похмурого, глибокого і філософського. Часто рок-музика протиставляється поп-музиці (т.зв. «попсі»), хоча чіткої межі між поняттями «рок» і «поп» не існує, і немало музичних явищ балансують на грані між ними.Основні центри розвитку рок-музики — західна Європа (особливо Великобританія) і США, внаслідок цього більшість текстів пісень написана англійською мовою. Проте, хоча, як правило, і з деяким запізненням, національна рок-музика з’явилася практично у всіх країнах. Українська рок-музика з’явилася за часів СРСР в кінці 1960-х років.

Термін «рок-музика» дуже розпливчатий і його кордони дуже важко визначити. Інколи його використовують для опису досить слабопов’язаних напрямків, таких як соул та Важкий метал. Приналежність деяких стилів музики до рок-музики оспорюється. При визначенні приналежності того чи іншого напрямку до рок-культури, користуються соціальним та музичним факторами.

Передумови появи рок-музики

Повоєнний розвиток зарубіжної музичної культури відбувався в умовах поглиблення розколу світу, посилення боротьби між двома соціально економічними системами, воєнно-політичними блоками, розв’язання «холодної війни», атомного психозу, ідеологічно-культурного протистояння. Перед людством, яке понесло нечувані людські, матеріальні і духовні втрати в роки другої світової війни, постали масштабні завдання підняти з руїн матеріальну культуру, залікувати рани духовності та цивілізації.

Найхарактернішим для культури цього періоду стає подальший розвиток так званої «масової культури», тиражування культури «серійного виробництва», чому суттєво сприяв Науково-технічний прогрес, що приніс революційні зміни в області ЗМІ (зокрема бурхливий розвиток телебачення, радіо, звукозапису, кіно). На відміну від комуністичних країн, де масова культура жорстко регламентувалася ідеологічними настановами компартії, в капіталістичних країнах розвиток масової культури був тісно пов’язаний з комерційною індустрією розваг.

В той же час демократизація культури, її «серійність», породжує певні специфічні проблеми для функціонування культури. Відбувається процес відчуження культури, що породжує в надрах масової культури феномен контркультури — субкультури протестного, бунтівного напрямку. В другій половині XX століття такою контркультурою стає рок.

Українська рок-музика виникла в кінці 60-х років на хвилі відлиги у суспільному житті і була представлена творчістю біґ-бітових та ритм-н-блюзових команд. На початку 70-х років їх або загнали в підпілля, як наприклад, «Еней», — або перетворили на професійні ВІА як-от: «Арніка», «Ореол». Друга хвиля українського року (кінець 70-х—початок 80-х) виїхала до Росії: «Діалог», «Крок», «Друга половина», «Інтерв’ю», «Зимовий сад», «Галактика», «Лабіринт». Утретє український рок відродився в епоху перебудови. Після хвилі ейфорії, економічні проблеми загнали рокерів назад у клуби, а на поверхні залишилися тільки монстри. Нині українська музика знаходиться у стані повільного росту, гальмуючим чинником при цьому виступають фінансові проблеми.

1960-ті — 1970-ті роки

Період хрущовської відлиги другої половини 60-х ознаменувався швидким зростанням молодіжного прозахідного руху і, зокрема, інтересу до західної рок-музики, яка в часи холодної війни розглядалася як ідеологічна диверсія. В Україні завоювали популярність такі гурти як «Березень», «The Once», «Друге дихання» та інші.

Проте після подавлення Празької війни радянськими військами, суспільне життя в СРСР зазнає істотних змін у бік посилення ідеологічного тиску та боротьби з інакомисленням. В цей час за репертуар вокально-інструментальних ансамблів знаходився під наглядом художніх рад, що встановлювали доволі жорстку цензуру. Рок-музика в цей час звучить переважно у підпіллі, хоча окремі музиканти знайшли себе у таких напрямках як джаз-рок і арт-рок або суто інструментальній рок-музиці. Яскравий слід лишили по собі гурти «Крок», «Репортаж», «Ореол», «Кредо», «Кросворд» та інші.

1980-ті — 1990-ті роки

Розквіт рок-музики в середини 80-х був інспірований початком горбачовської перебудови з її доктринами «гласності» і «прискорення». В той же час набули поширення магнітофони, що давали можливість меломанам самостійно тиражувати і поширювати аудіозаписи на касетах.

Кілька рок-гуртів сформувалися у 1980-ті в київському рок-клубі «Кузня». У «важкого року» творили такі гурти як «Едем», «Перрон», «Квартира 50», «Кому Вниз», «Титанік», лідерами «альтернативного крила» були Колезький Асесор, Воплі Відоплясова Та Раббота Хо.

Наприкінці 80-х років з’являється нова формація музикантів, чітко орієнтованих на ідеї національного відродження України. Їхню появу стимулював потужний фестивальний рух «Червона рута», який зібрав під свої знамена національно свідому творчу інтелігенцію. Найяскравішою подією була «Червона рута» в Чернівцях 1989 р., де яскраво себе проявили Брати Гадюкіни, Віка Врадій (сестричка Віка), Зимовий сад, Кому вниз, ВВ. На хвилі відродження у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Києві та інших містах з’явився ряд самобутніх груп, що орієнтувались на західні стандарти.

У той же час на відміну від поп-музики, розвиткові рок-музики в Україні суттєво бракує музичної індустрії і шоу-бізнесової інфраструктури, що з одного боку уповільнює її розвиток, а з іншого дозволяє розглядати його як «чисте мистецтво» .

В сучасності в Україні проводяться ряд фестивалів рок-музики. Це — «Тарас Бульба», «Рок-екзистенція», «Рок Січ», «Чайка», «Мазепа-фест», «Славське Рок» Рок-музика звучить також на молодіжних фестивалях «Нівроку», «Фортеця», «Гніздо», фольк-рокова музика звучить на фестивалях «Шешори», «Країна мрій». У великих містах України існують рок-клуби.